Дхарма — це шлях праведності та життя людини відповідно до правил поведінки, як це описано в індуїстських писаннях.
Закон Всесвіту
Індуїзм описує дхарму як природні універсальні закони, дотримання яких дозволяє людині бути задоволеною та щасливою та уникнути деградації та страждань. Дхарма — це моральний закон у поєднанні з духовною дисципліною, який керує життям людини. Індуси вважають дхарму основою життя. Це «те, що тримає» людей і всі творіння. Дхарма — це «закон буття», без якого речі не можуть існувати.
Туласідас, автор Рамчарітмани, визначив корінь дхарми як співчуття. Цей же принцип був закладений в Дхаммападі – одній з найважливіших книг буддизму складеній, як каже традиція, із висловлювань Будди Шакьямуні. Атхарва Веда описує дхарму наступним чином: Prithivim dharmana dhritam (Прітхівім дхармана дгрітам), що означає «цей світ підтримується дхармою». В епічній поемі «Махабхарата» Пандави представляють дхарму, а Каурави — адхарму.
Добра Дхарма = Добра Карма
Індуїзм приймає ідею реінкарнації, і те, що визначає стан індивіда в наступному існуванні, – це карма, яка відноситься до дій, які здійснюються тілом і розумом. Щоб досягти хорошої карми, важливо жити згідно з дхармою, тобто правильно. Це означає робити те, що є правильним для окремої людини, її сім’ї, положення, а також для самого всесвіту. Отже, дхарма впливає на майбутнє відповідно до накопиченої карми.
Що таке дхармічний шлях
Згідно з Бхагавата Пураною, праведний або дхармічний спосіб життя має чотири аспекти: аскеза (тапас), чистота (шауча), співчуття або милосердя (дайя) і правдивість (сатья). Все, що допомагає людині досягти Бога, є дхармою, а все, що заважає людині досягти Бога, є адхармою.
10 правил Дхарми
Ману-Смріті також відома як Ману-Самхіта, збірник настанов для виконання громадського, релігійного і морального обов’язку, записана мудрецем Ману, містить 10 важливих правил для дотримання дхарми:
- терпіння (дріті),
- прощення (кшама),
- благочестя або самоконтроль (дама),
- чесність (астея),
- чистота (шауча),
- контроль почуттів (індрая-ніграха),
- розум (дхі),
- знання або навчання (відья),
- правдивість (сатья)
- відсутність гніву (кродха).
Далі Ману пише: «Ненасильство, істина, відсутність пожадливості, чистота тіла і розуму, контроль почуттів — це суть дхарми». Тому дхармічні закони керують не лише окремими людьми, а й усім суспільством.
Мета Дхарми
Слідуючи своїй дхармі, людина знаходить матеріальне благополуччя (артху), чуттєві задоволення (каму) і, зрештою, — найвище благо (мокшу) або звільнення від усіх страждань. Ріші Канда визначив дхарму як ту «що дарує мирські радості та веде до найвищого щастя». Адже індуїзм – це вчення, яке пропонує методи досягнення найвищого блага тут і зараз на землі, а не десь на небі. Наприклад, він схвалює ідею, що дхармою є одруження, створення сім’ї та забезпечення. І тут важливо пам’ятати, що у кожного своя дхарма, свій обов’язок. «Краще слідувати своїй дхармі — хай навіть недосконало, ніж бездоганно виконувати чужий обов’язок. Навіть смерть може бути благом при виконанні своїх обов’язків, тоді як слідувати чужим шляхом небезпечно». – «Бхагавад Гіта», вірш 3.35
Практика дхарми дає досвід миру, радості, сили і спокою самій людині і робить життя дисциплінованим.
Фото: Joshua J. Cotten
