Весілля – одна з найважливіших самскар (традиційних обрядів) у житті кожного добропорядного індуїста.
Відповідно до ведичної традиції, існує вісім видів шлюбу: пайшача, ракшаса, гандхарва, асура, праджапатья, арша, дайва, брахма. Перші чотири з цього списку не схвалювалися суспільством, тоді як інші чотири були найбажанішими.
Вісім видів шлюбу
Пайшача. Найбільш осуджуваний вид шлюбу, коли чоловік оволодіває жінкою обманом, коли вона спить чи перебуває у несвідомому стані, споює її та користується її станом.
Ракшаса. Чоловік викрадає дівчину силою. Такий вид шлюбу був найкращим для кшатріїв (воїнів і правителів) і вважався найкращим видом для цієї варни (касти). Іноді він супроводжувався вбивством родичів дівчини, якщо ті чинили опір тому, що відбувається.
Гандхарва. Основним мотивом цього виду шлюбу був сексуальний потяг між чоловіком і жінкою. Як правило, такий шлюб не освячувався, не благословлявся батьками, релігійні церемонії також не проводились.
Асура. Під час укладання цього виду шлюбу основним мотивом були гроші. Дівчину викуповував наречений у батьків за досить високу ціну. Такий вид шлюбу засуджувався і вважалося, що він не приносить духовних заслуг батькові нареченої. Продаж дочки вважався великим гріхом.
Праджапатья. Батько видавав дочку заміж лише за умови, що майбутня сім’я суворо дотримуватиметься своїх громадянських та релігійних зобов’язань. Сама назва праджапатья говорить про те, що ті, хто вступає в союз, робили це з великою відповідальністю.
Арша. При укладанні такого шлюбу батько нареченої отримував символічний «викуп» у вигляді однієї або двох пар корів для жертвопринесення. Так як корови згодом приносилися в жертву, цей дар не вважався викупом, а скоріше знаком поваги до дівчини.
Дайва. Батько віддавав дівчину за священнослужителя, як плату за жертвопринесення. Ця форма шлюбу вважалася нижчою, ніж брахма, тому що батько отримував замість дівчини послуги жерця. Проте такий вид шлюбу вітався суспільством, оскільки вважалося похвальним віддавати дочку за жерця.
Брахма. Найбільш схвалювана суспільством форма шлюбу. Вона називалася так, бо була належною формою шлюбу для брахманів. У цьому випадку батько видавав дівчину заміж за спеціально обраного чоловіка, який має гарний характер, розумного, вченого, як правило, того ж соціального статусу, що і дівчина. За донькою видавалося стільки прикрас, скільки могла дозволити собі сім’я. Нареченого та його родину з великою шаною запрошували в гості і не брали за наречену нічого натомість. Такий вид шлюбу вважався найбільш вдалим та приносив батькові дівчини найбільшу кількість духовних заслуг.
